Намалюю Різдво – замість снігу нехай будуть крила,
І ступатиме свято по цих, вже небесних, слідах.
Відшукає оселі, де з Богом завжди говорили,
Прославляли одвіку святе Рождество в колядах.
Там в божниці свіча, пахне сіном і дідухом в хаті,
Виглядає в віконце найпершу зорю дітвора…
Там царює кутя, біля неї – вряд душі крилаті,
За великим столом вся родина – з прапрадідів, пра.
Заведуть коляду – аж за гори злетять голосами,
І підкажуть слова, і підставлять незриме плече…
Спить маленький Ісус, гойда-гойдає світ небесами,
Ще молитва святкова й нікого сльоза не пече.
Різдво…

© Неоніла Яніцька

АЛФАВІТ ПОБАЖАНЬ НА 2020 РІК
А…ангела охоронця щодня
Б…Бог щоб був присутній завжди
В…віри, надії, любові
Г…гвардію планів на майбутнє
Ґ…ґаздувати на своїй Богом даній землі
Д…добробуту для українців
Е…Еверест не боятись підкорити
Є…єднати Україну мовою рідною
Ж…жати засіяні добрі справи
З…здоровим просинатись щодня
И…иржа щоб ніколи в душі не селилась
І…ідолів собі не шукати
Ї…їздити відпочивати в Емірати, на Канари
Й…йти впевнено до заданої цілі
К…кохання міцного взаємного
Л…ліків в аптеці не купувати
М…миру на планеті Земля
Н…неба зоряного погідного
О…обов'язки виконувати сумлінно
П…поцілунків гарячих солодких
Р…радіти кожному Божому дню
С…сонячних безхмарних буднів
Т…теплих обіймів рідних людей
У…усмішок щирих приязних
Ф…фортуни на кожному кроці
Х…хлібом ділитись з потребуючими
Ц…ціну завжди собі знати
Ч…чашу доброзичливості на сніданок приймати
Ш…широкої дороги успішної
Щ…щастя шукати у звичайних речах
Ь…м'яко стелити собі спати
Ю…юну душу завжди мати
Я…ягідкою калини бути у житті України

©Любомира Хом'як

А буває, ідеш по світу,
і проходить повз тебе людина
так, неначе проносить квіти
і тобі віддає половину.

Ще і стебла від рук гарячі.
Озирнешся на неї здаля
і збагнеш — на промінь багатша
стала раптом твоя земля.

#ЛінаКостенко #Ліна #Костенко

І над землею хмари непрозорі


розсунуть хоче крилами душа.

#ЛінаКостенко #Ліна #Костенко
Художник Олег Шупляк

З Днем учителя!

 

Жовта осінь розцілована у щоки...
Поласуй, торкнися губ та усміхнися.
Бач калина заряснілася нівроку.
Надивися, налюбися, розчинися...

                                        Врублівський Олександр

27 серпня - день народження видатного українця - Івана Франка! Не лише поет, публіцист та громадський діяч, але й патріот. Лише кілька фактів:
*
Друкована спадщина Франка на­лічує 50 томів. І це лише третина написаного. 

Франко на сьогодні єдиним українським поетом, який номінувався на здобуття Нобелівської премії з літератури.
*
Володів 14 мовами. Сучасники називали його “академією в одній особі”.

Український контент пропонує згадати деякі з його думок, що не втрачають актуальності q нині: 
*
Лиш праця світ таким, як є, створила. Лиш в праці варто і для праці жить.
*
Ми мусимо навчитися чути себе українцями – не галицькими, не буковинськими українцями, а українцями без офіційних кордонів
*
Добру науку приймай, хоч її від простого чуєш; злої ж на ум не бери, хоч би й святий говорив
*
Книги — морська глибина,
Хто в них пірне аж до дна,
Той, хоч і труду мав досить,
Дивнії перли виносить.
*
Як много важить слово,
Одно сердечне, теплее слівце!
*
Не високо мудруй, але твердо держись, а хто правду лама, з тим ти сміло борись!
*
Лиш боротись — значить жить!
*
Хто з злом не боресь, той людей не любить!
*
Мова росте елементарно, разом з душею народу.
*
Більш, ніж меч, і огонь, і стріла, і коса,
Небезпечне оружжя – жіноча краса.
*
Гумор — невідлучна прикмета кожного правдивого таланту.
*
Мій патріотизм – се не сентимент, не національна гордість, то тяжке ярмо।
*
Хто стане слово слухати невчене?
*
Щастя ніколи довго не триває. Щастя все — день, година, одна хвилина.
*
І подумай собі, що іноді досить одного слова, щоб убити чоловіка, щоб навіки або на довгі літа зробити його нещасливим!
*
Любов не залежить від нашої волі, приходить без нашої заслуги, щезає без нашої вини

Спинюся я і довго буду слухать, 
як бродить серпень по землі моїй… 
Ще над Дніпром клубочиться задуха, 
ще пахне степом сизий деревій. 
Та верби похилилися додолу, 
нервові ружі зблідли на виду, 
бо вже погналося перекотиполе 
за літом –  по гарячому сліду…

                                        Ліна Костенко

      ЦИТАТА ТИЖНЯ

     Якщо час не йде за тобою, йди ти за часом. Буває, із ста днів тобі послужить лише один. Лови його - той день.

                                                           МИРОСЛАВ ДОЧИНЕЦЬ

 

     Художник - ОЛЕГ ШУПЛЯК ("Весна").

Уже в дітей порожевіли личка. 
Уже дощем надихалась рілля. 
І скрізь трава, травиченька, травичка! 
І сонце сипле квіти, як з бриля.

 

                            #Ліна_Костенко #ЛінаКостенко #Ліна #Костенко
ілюстрація Anca Bulgaru

 

Шановні колеги, вітаю Вас

з Днем працівника освіти!

 

Бажаю добра, тепла, любові, здоров’я, невичерпних творчих сил, натхнення, відчуття повноти й неповторності життя, щастя й людської шани. Любіть себе, даруйте посмішки учням, отримуйте задоволення від роботи.

 

Вікторія Закорко

 

24 ТРАВНЯ — ДЕНЬ СЛОВ’ЯНСЬКОЇ ПИСЕМНОСТІ ТА КУЛЬТУРИ

      24 травня православна церква згадує святих рівноапостольних братів Кирила й Мефодія. Брати були православними ченцями, слов’янську абетку створили в грецькому монастирі.
     Слов’янська писемність була створена в IX столітті, близько 862 року. Новий алфавіт отримав назву «кирилиця» на ім’я візантійця Костянтина, який, прийнявши чернецтво, став Кирилом. А допомагав йому в богоугодній справі освіти слов’янських народів старший брат Мефодій.
      Кирило створив слов’янську абетку на основі грецької, суттєво змінивши її, щоб передати слов’янську звукову систему. Були створені дві абетки — глаголиця й кирилиця.

Звичайна собі мить. Звичайна хата з комином. 
На росах і дощах настояний бузок. 
Оця реальна мить вже завтра буде спомином, 
а післязавтра - казкою казок. 
А через півжиття, коли ти вже здорожений, 
ця нереальна мить - як сон серед садів! 
Ця тиша, це вікно, цей погляд заворожений, 
і навіть той їжак, що в листі шарудів.

 

Ліна Костенко

А буває, ідеш по світу,
і проходить повз тебе людина
так, неначе проносить квіти
і тобі віддає половину.

     Людинi заповiдано (i не наяву, а увi снi, щоб мало вигляд пророкування): читай! Не вiдаючи що, не знаючи як i де i яким способом,- читай! 
     Призначення твоє на землi й у свiтi: читай! Читай на землi слiди живi й мертвi, камiнь i пiсок, у листi дерев i в травах, у сонячнiм маревi й у дощовiй iмлi, у течiї рiк, в очах дiтей i жiнок, у бiговi оленя, у пострибi лева, у спiвi птахiв, у горiннi вогню, у мерехтiннi зiрок, у безконечних просторах неба - читай! Вогненнi лiтери, випеченi в твоїм серцi й у мозку, вийдуть з серця i мозку, засяють яскравiше за всi самоцвiти землi, запалають яскравiше всiх вогнiв небесних - читай!

                                                                        ПАВЛО ЗАГРЕБЕЛЬНИЙ

"Поезія - це завжди неповторність,

якийсь безсмертний дотик до душі..."

                                                                   

 Ліна Костенко

                                          З Днем поезії!

 

 

...Люди, будьте взаємно красивими! 


© Ліна Костенко #ЗДнемНародженняЛіна

 

19 березня 1930 року народилася Ліна Костенко - українська поетеса, авторка поетичних збірок «Над берегами вічної ріки» , «Неповторність», «Сад нетанучих скульптур», "Річка Геракліта", роману у віршах «Маруся Чурай», поеми «Берестечко». Ліна Костенко по праву вважається кращою українською поетесою ХХ століття, чиї вірші сповнені мелодизму, змістовності та атмосферності.

"Не знаю я, що буде після нас,
в які природа убереться шати.
Єдиний, хто не втомлюється, – час.
А ми живі, нам треба поспішати.
Зробити щось, лишити по собі,
а ми, нічого, – пройдемо, як тіні,
щоб тільки неба очі голубі
цю землю завжди бачили в цвітінні".

 

 

Вже сніг зійшов, але земля ще чорна.
І раптом диво-квітка із землі!
Жовтенька або біла та проворна

Чи фіолетова на темнім тлі...

                                                 Надія Красоткіна

                               КАЗКА-ЗАГАДКА
         Колись давно чарівниця обернула трьох жінок у квітки на полі. Одній з них дозволено було на ніч ходити додому, бо в неї була дитинка мала.
        Одного разу перед світанком та жінка й говорить своїй матері:
        -Оце мені треба повертатись до своїх товаришок, щоб квіткою лишатися в полі, та коли ви, мамо, незабаром прийдете до нас, упізнаєте мене й зірвете, то я тоді назавжди зостанусь із вами.
         Усе так і здійснилось.
         От тепер і здогадайтеся, як мати впізнала свою дочку, коли всі три квітки були однаковісінькі?

Відповідь:   квіти - жінки однакові, але розпізнати їх  можна за росою вранці. Та, що ходила до дитини вночі, не була в росі вранці.